Наталя. Доброго ранку, життя! (Вінницька обл.)

Ти прекрасне завжди!
Ти найкраще після пережитої ночі розпачу, болю та гірких одиноких сліз.
Ти дуже дороге і прекрасне, тому що проявилося в гарненькому усміхненому личку маленької кровиночки - рідної донечки. Життя прекрасне - бо донечка ЗДОРОВА...
Початок чи кінець. Я незаміжня, вагітна 24-річна жінка без стабільного заробітку та надійної підтримки сім'ї, вирішила народжувати. Незважаючи ні нащо я хотіла дитину, мого щастя не могло затьмарити нічого (я так думала), але...
Облік в жіночій консультації, аналізи, 4-ри місяці вагітності, обстеження на ВІЛ, його наявність в крові та Я - САМА. Це був кінець, була темрява, була ніч, яку я пережила тільки маючи надію, що це якась прикра помилка. То була найстрашніша ніч у моєму житті: передчуття лиха і надія на помилування. Як довго було чекати ранку, як страшно виходити на люди.
Засірів ранок... Я, зайшовши до храму і молячи Бога про помилування, обіцяючи йому все, що тільки може зробити людина заради спасіння, поїхала до Центру СНІДу.
Це не була помилка, але це не був і кінець. Лікарі розповіли мені, що якщо я буду пити ліки вчасно, гарно харчуватися, відповідально ставитися до виношування, народження і догляду за дитиною, то на 98% дитина народиться без ВІЛ.
І знову молитви, чекання, сльози, надія і віра...
Пологи. Що таке пережити пологи самотній ВІЛ- позитивній жінці? Страх, сором, невпевненість, біль і... огида від медперсоналу. До тебе бояться доторкнутися, заговорити, роблять вигляд, що не бачать твоїх сліз. Але, попри все, знайшлись добрі люди, які з професійною порядністю та людською добротою зробили все від них залежне, щоб моя донечка була здоровою. Щиро дякую працівникам Вінницького обласного відділення ВМ ЛЖВ, які завжди були зі мною у важку хвилину, підтримували мене, відвідували у пологовому будинку. Я зрозуміла, що я не сама. Я дякую їм щиро і молю Бога за них. Кожен свій день я буду згадувати їх з вдячністю.
В кінці кожної поганої історії має бути щасливе завершення. Я вже щаслива тим, що я живу, ходжу, дихаю і виховую свою донечку.
Тепер я точно знаю, що в темряві немає відповіді ні на одне питання. Поки темно - доти боляче. Треба вибиратися з чорної домовини, відкривати очі, треба впускати світло в своє серце і випускати всі почуття зі своєї душі. У кожен із важких днів знайдеться хтось, кого можна любити , а з любов'ю все змінюється на краще.
Дякую тобі, Боже, за моє життя, за добрих людей, яких я люблю та довіряю їм. Найбільше дякую за донечку, за те, що вона здорова.
Я пережила ніч, темрява в минулому і сьогодні, як і кожен свій день на Землі я скажу:
«Доброго ранку, життя! Ти прекрасне завжди!»